- побляклий
- —————————————————————————————побля́клийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
побляклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до поблякнути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
побляклість — лості, ж. Стан і властивість за знач. побляклий … Український тлумачний словник
тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… … Словник синонімів української мови